Державна регуляторна служба напрацьовує механізми співпраці з бізнесом

Новостворена Державна регуляторна служба обрала курс дієвої системної дерегуляції регуляторного середовища. Враховуючи посилені звернення від бізнесу, Служба поставила за мету бути ефективною площадкою для діалогу бізнесу, представників громадських організацій, незалежних експертів та органів державної влади. 15 січня було насичене зустрічами Голови новоствореної Державної регуляторної служби Ксенії Ляпіної з бізнесом.

Голова Служби зустрілася з представниками Американської торгівельної палати, які курують профільні комітети з питань:

- енергетики;

- нерухомості;

- інформаційних та комунікаційних технологій;

- стратегічного розвитку (АПК);

- банківських та фінансових послуг.

Ксенія Ляпіна звернула увагу присутніх на ініціативу створення експертних рад та профільних робочих груп по окремим секторам економіки, зазначивши: «Через такий механізм бізнес відчуватиме послаблення тиску надмірного регулювання на їхню діяльність». Представники Палати, вже маючи напрацювання та конкретні пропозиції до нормативного врегулювання існуючих тягарів бізнесу, висловили Ксенії Ляпіній, як Голові Державної регуляторної служби, свої надії на тісну співпрацю.

У другій половині дня пройшла вже розширена зустріч Голови Служби з понад 70 представниками бізнес-спільноти з різних регіонів України.

У вступному слові Ксенія Ляпіна окреслила першочергові пріоритети в роботі Державної регуляторної служби, зокрема, це буде дерегулювання у сферах:

- охорони праці та промислової безпеки;

- санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

- пожежної безпеки;

- переробки вторинної сировини (утилізації відходів тари і упаковки).

Реалізація зазначених пріоритетів буде здійснюватися Службою шляхом перегляду дозвільної системи та державного нагляду (контролю).

Голова Служби також наголосила на нагальності дерегуляції поводження з касовими апаратами. Ксенія Ляпіна закликала бізнес та громадськість надавати своє бачення пріоритетів дерегулювання. При цьому, критеріями пріоритетності мають бути:

1) обсяг бізнесу, який охоплює регуляція;

2) обсяг коштів, які залишаться у розпорядженні бізнесу та сприятимуть їхньому розвитку.

Відповідний лист було надіслано лідерам громадських об’єднань підприємців та бізнес-асоціацій. Кожен з присутніх на розширеній зустрічі мав змогу висловитися про «болючі» місця своєї сфери діяльності. Озвучені бізнесом проблеми, як підтвердилося, охоплюють визначені Головою Державної регуляторної служби пріоритети. Разом з цим, нагальності нормативного врегулювання потребують, зокрема, й сфери пасажирських, міжнародних перевезень, ювелірна, туристична, IT, меблева сфери, сфера обігу лікзасобів, діяльність ринку фінансових послуг (у тому числі, інститутів спільного інвестування, кредитних спілок). Також загальне невдоволення у підприємців викликає неякісне надання адмінпослуг місцевими ЦНАПами.

Багато з виступаючих згадувала про загрози, які несуть прийняті зміни до Податкового кодексу. Бізнес наголосив на необхідності створити робочі інструменти для вироблення нової реформи податкового законодавства з урахуванням напрацювань громадських груп, які не були почуті при ухваленні Кодексу.

Бізнес втомився постійно говорити й лишатися так і не почутим. Підприємці висловили надію, що з новоствореною Державною регуляторною службою український бізнес стане на шлях європеїзації підприємницької діяльності.

Державна регуляторна служба формує громадську раду, експертну раду, робочі групи та закликає підприємців долучитися до формування їх складу. Служба націлена наполегливо реалізовувати заплановані на цей рік кроки по дерегуляції.