Шляхи розвитку фармацевтичного ринку в Україні

На зустрічі з топ-менеджерами провідних вітчизняних виробників ліків Міністр охорони здоров'я України Олег Мусій розповів,  що підтримка національних виробників залишається пріоритетом державної політики, і нині уряд готовий запропонувати їм кращі умови для розвитку та оподаткування. 

«Сьогодні я хочу почути та донести до всього Уряду ваші пропозиції, які у складні часи допомогли б втримати темп виробництва та зберегти робочі місця. Тому я упевнений, що українські виробники мають зайняти чільне місце в системі державних закупівель, але ця співпраця буде ґрунтуватися лише на прозорих та чесних умовах - варто забути про особисті домовленості та незаконні схеми в тендерах. Чесні та етичні стосунки між партнерами мають стати нормою для нашого суспільства, і я хочу, щоб саме національний фармацевтичний ринок був їх провідником» - зазначив Олег Мусій. 

На зустрічі також обговорювались проблемні питання дострокової та спрощеної процедури реєстрації, обігу залишків, маркування лікарських засобів тощо. Значна частина розмови була присвячена можливості запровадження ПДВ на постачання ліків та наслідки його запровадження для бізнесу.

Виробники висловили розуміння економічної ситуації в країні та готовність сприйняти податкові ініціативи уряду, якщо вони будуть узгоджені та обговорені з учасниками ринку та сплановані заздалегідь. На їх думку, швидко прийняті податкові рішення можуть дестабілізувати ринок і залишити українців без ліків, а в непростий для України час національна фармація має працювати стабільно. 

За словами Міністра, уведення додаткових податків буде зваженим і, звичайно, у часовій перспективі - таку позицію він відстоюватиме перед Урядом. Він закликав виробників лобіювати свої інтереси через професійне самоврядування, бо саме в активній участі громадськості він вбачає основу цивілізованих та прозорих стосунків між партнерами.

Генеральний директор Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу Людмила Безпалько також висловилась у підтримку тісних стосунків бізнесу та держави. Але, за її словами, вітчизняні фармвиробники нині бажають отримати чіткий сигнал від Уряду: чого він очікує від них? 

«Я без перебільшень скажу, що українська фармацевтична промисловість є стратегічною, потужною та по-європейськи сучасною та відповідальною. Не всюди в Європі існують такі заводи з повним циклом виробництва, як в Україні. Тому національні виробники ні на копійку не підняли ціни у складній ситуації, бо ми самодостатні і від держави нічого не просимо. Нам лише потрібна прозора та ефективна співпраця, розумне законодавче поле та толерантність чиновників, які б трактували ці закони однаково» - констатувала керівник одного із найпотужніших фармацевтичних підприємств України. 

Для більш ефективної співпраці держави і виробників учасники ринку вбачають в запровадженні продуманих та чітких лікарських протоколів для налагодження виробництва багатьох ліків в Україні для імпортозаміщення. Для уникнення непрозорих та незаконних оборудок під час держзакупівель, на переконання виробників, варто підвищити прозорість державних реєстрів та більшу частку закупівель звести на рівень госпітальних.

Також якнайшвидше необхідно відроджувати та підтримувати на державному рівні національну фармацевтичну науку. Прикладом ефективного державно-приватного партнерства учасники ринку вбачають спільну реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою. Знизивши ціни на ліки в рамках проекту, фактично всі виробники за рахунок збільшення обігу отримали позитивні фінансові результати. Тим часом за минулий рік до співпраці з лікарями вдалося залучити близько 70% хворих на артеріальну гіпертензію. Зокрема, 44% таких хворих почали застосовувати антигіпертензивну терапію упродовж трьох місяців і більше; на 17-18% зменшилася кількість викликів швидкої допомоги на гіпертонічні кризи. Тепер постає завдання різними методами утримати цей комплайенс. Тож подібні проекти варто запроваджувати й по іншим напрямках - це дасть потужний поштовх для розвитку виробництва та запровадження страхової медицини. 

Олег Мусій зазначив, що саме уведення референтного ціноутворення створить рівні умови для всіх учасників ринку, тому проект по гіпертонії буде продовжено і відповідна постанова вже перебуває в Уряді. Крім цього, за його словами, з 1 січня 2015 року подібний проект буде націлено на лікування хворих на цукровий діабет, а згодом, і вже є домовленості та бачення, механізм реімбурсації буде запроваджено для хворих на ВІЛ/СНІД та туберкульоз. Це дозволить МОЗ України зовсім відійти від практики держзакупівель та запустити ринкові стосунки в медицині - уведення загальнообов'язкового медичного страхування. 

За матеріалами: Прес-служба МОЗ України