Чи можна укласти приватній медичній установі для надання медичних послуг з іншою організацією договір про співпрацю, а не договір оренди нежитлового приміщення?
Здравствуйте, Андрей! Спасибо за вопрос. Согласно изменениям в лицензионные условия, утвержденным приказом Минздрава Украины №981 от 30.11.2012 г., которые вступают в силу 19.01.2013 г., частное медицинское учреждение не имеет право заключать договор о совместной деятельности. Этот вопрос регулируется наличием договора найма или аренды, а также обязательным наличием акта приема-передачи помещения, заключенными в соответствии с нормами Гражданского кодекса Украины.
Які штрафні санкції може накласти СЕС у випадку відсутності паспортів вентиляції у приміщеннях медичного і не медичного призначення?
Стаття 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" передбачає адміністративну (штраф у розмірі до 25 нмдг, що накладається на посадових осіб) і фінансову відповідальність (штраф у розмірі до 100 % реалізованої продукції, що накладається на суб'єктів підприємництва);
Також можуть бути застосовані адміністративно-запобіжні заходи:
обмеження, тимчасова заборона або припинення ...
Стаття 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" передбачає адміністративну (штраф у розмірі до 25 нмдг, що накладається на посадових осіб) і фінансову відповідальність (штраф у розмірі до 100 % реалізованої продукції, що накладається на суб'єктів підприємництва);
Також можуть бути застосовані адміністративно-запобіжні заходи:
обмеження, тимчасова заборона або припинення діяльності підприємств, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм (п. "а" ч. 1 ст. 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 р. N 4004-XII);
тимчасово заборонено виробництво, заборонено використання і реалізацію хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей (п. "в" ч. 1 ст. 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 р. N 4004-XII);
В яких кабінетах стоматологічних закладів має бути а) припливна вентиляція; б) припливно-витяжна вентиляція; і яка вентиляція повинна бути у приміщеннях не медичного призначення і чи має бути взагалі?
Відповідно до ДБН припливно-витяжна вентиляція обов'язкова в таких приміщеннях:
Процедурні для рентгенівських знімків зубів, кімнати керування рентгенівських кабінетів та радіологічних відділень, фотолабораторія;Стерилізаційні при операційних септичних та асептичних відділень;Приміщення стерилізаційних автоклавних центральних стерилізаційнихМалі операційніМаніпуляційні
Відповідно до ДБН припливно-витяжна вентиляція обов'язкова в таких приміщеннях:
Процедурні для рентгенівських знімків зубів, кімнати керування рентгенівських кабінетів та радіологічних відділень, фотолабораторія;
Стерилізаційні при операційних септичних та асептичних відділень;
Приміщення стерилізаційних автоклавних центральних стерилізаційних
Малі операційні
Маніпуляційні
Реєстратури, довідкові, вестибюлі, гардеробні, буфетні дозволяється використовувати з природною вентиляцією, за умови якщо коефіцієнт кратності витяжкипри природному повітрообміні дорівнює 1, а для кабінетів лікарів - 1.5.
Використання суто приливної вентиляції ДБН не передбачають.
В яких випадках СЕС чи інші установи мають право відсторонити від роботи працівників без щеплення АДС-М та проти вірусного гепатиту В?
Відповідно до ст. 46КЗпП допускається можливість відсторонення працівників від роботи у випадках, передбачених законодавством. Слід зауважити, що сааме власник або уповноважений орган видають наказ про відсторонення від роботи. В п. 2.1 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності що затверджена Наказом МОЗ від 14 квітня 1995 р. N 66 (далі - Інструкція) зазначається, що відсторонення (у ...
Відповідно до ст. 46КЗпП допускається можливість відсторонення працівників від роботи у випадках, передбачених законодавством. Слід зауважити, що сааме власник або уповноважений орган видають наказ про відсторонення від роботи. В п. 2.1 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності що затверджена Наказом МОЗ від 14 квітня 1995 р. N 66 (далі - Інструкція) зазначається, що відсторонення (у тому числі осіб, які не пройшли обов'язкові щеплення) від роботи проводиться на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.
Відповідно до ст. 7 та ст. 42 Закону "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" на підприємства, установи, організації покладено обов'язок за поданням відповідних службових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби усувати від роботи осіб, які ухиляються від обов'язкового щеплення проти інфекції. Відповідно до Інструкції подання - це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов'язує власників підприємств, установ, організацій (надалі - підприємств) або уповноважений ним орган (посадову особу) у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.
Подання має складатися у двох примірниках, один з яких направляється власнику або уповноваженому ним органу (посадовій особі), що зобов'язана забезпечити його виконання, а другий - зберігається у посадової особи, яка внесла подання.
В ньому обов'язково вказують:
місце, дату внесення;
відомості про посадову особу, яка вносить подання;
відомості про осіб, щодо яких вноситься подання;
нормативний акт, який передбачає правочинність внесення подання;
конкретну дію, яку власник підприємства або уповноважений ним орган (посадова особа) повинен здійснити;
термін виконання подання;
термін, на який відсторонюється особа, або умови, до виконання яких допуск до роботи особи заборонений;
попередження про відповідальність за порушення санітарного законодавства.
Якщо відсторонення від роботи при цьому обумовлене виною чи бездіяльністю працівника, час відсторонення оплаті не підлягає згідно частини четвертої ст. 113 Кзпп.
Чи має право директор прийняти на роботу медичного чи не медичного працівника без наявного щеплення АДС-М та вірусного гепатиту В?
Відповідно статті 25. КЗПП у працівника, що приймається на роботу забороняється вимагати документи, подання яких не передбачено законодавством, а отже підстав вимагати документи, що посвідчують проведення щеплення, немає. Однак саме керівник закладу охорони здоров’я є відповідальним за забезпечення проведення щеплень медичним працівникам.
Чи є обов’язковим щеплення проти вірусного гепатиту В для медичних працівників?
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 3 лютого 2006 року N 48 , розділ 3. «Щеплення, які проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показами» , примітка 12, щеплення від гепатиту В проводиться медичним працівникам, студентам середніх та вищих навчальних учбових закладів, які ...
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 3 лютого 2006 року N 48 , розділ 3. «Щеплення, які проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показами» , примітка 12, щеплення від гепатиту В проводиться медичним працівникам, студентам середніх та вищих навчальних учбових закладів, які професійно мають контакт з кров'ю, її препаратами та здійснюють парентеральні маніпуляції. Крім того, в п. 2.5. Постанови головного державного санітарного лікаря України «Про заходи щодо профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій» від 1 вересня 2004 року N 26 наказується забезпечити щеплення медичного персоналу проти гепатиту B, грипу, дифтерії, правця.
Чи є обов’язковим щеплення АДС-М для всіх працівників медичного закладу?
Перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов'язковими, встановлено ст. 12 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб". Подібний перелік приводиться й в ст. 27 Закону "Про санітарне та епідемічне благополуччя населення". У тій частині, в якій між цими переліками існують суперечності, переважному застосуванню підлягає той з названих законів, який встановлює інфекційні хвороби, проти яких проводяться щеплення, не передбачені іншим законом. ...
Перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов'язковими, встановлено ст. 12 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб". Подібний перелік приводиться й в ст. 27 Закону "Про санітарне та епідемічне благополуччя населення". У тій частині, в якій між цими переліками існують суперечності, переважному застосуванню підлягає той з названих законів, який встановлює інфекційні хвороби, проти яких проводяться щеплення, не передбачені іншим законом. Визначення безпосередньо законом згаданого переліку з урахуванням надання в ст.7 Закону "Про санітарне та епідемічне благополуччя населення" Міністерству охорони здоров'я повноваження встановлювати такий перелік означає, що це Міністерство вправі доповнювати перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов'язковими. Постановою головного державного санітарного лікаря України «Про заходи щодо профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій» від 1 вересня 2004 року N 26. (пункт 2.5). наказується забезпечити щеплення медичного персоналу проти гепатиту B, грипу, дифтерії, правця.
Каковы особенности ведения трудовых книжек наемных работников, которые работают у физических лиц — предпринимателей, занимающихся медицинской практикой?
Порядок ведения трудовых книжек работников, которые работают у физических лиц — предпринимателей, определен пунктом 2.20-1 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной совместным приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины и Министерства социальной защиты населения Украины от 29 июля 1993 г. № 58. В соответствии с указанным приказом трудовые книжки работников, которые работают на условиях трудового договора у физических лиц — ...
Порядок ведения трудовых книжек работников, которые работают у физических лиц — предпринимателей, определен пунктом 2.20-1 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной совместным приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины и Министерства социальной защиты населения Украины от 29 июля 1993 г. № 58. В соответствии с указанным приказом трудовые книжки работников, которые работают на условиях трудового договора у физических лиц — предпринимателей без создания юридического лица, использующих наемный труд, связанный с предоставлением услуг, хранятся у работников. Исходя из практического опыта физическим лицам — предпринимателям при принятии на работу квалифицированных специалистов (медицинских и других) рекомендуется делать копии образовательных, квалификационных документов, а также трудовых книжек новых работников. Это необходимо для контроля, а также для подтверждения при проверках соответствия образовательно-квалификационных требованиям и стажа работы по специальности. Также следует обратить внимание, что физические лица — предприниматели делают записи в трудовых книжках работников о приеме на работу и увольнении с работы в соответствии с заключенными с работниками письменными трудовыми договорами, зарегистрированными в установленном порядке в государственной службе занятости. Записи, внесенные физическим лицом — предпринимателем в трудовые книжки работников, подтверждаются подписью должностного лица органа государственной службы занятости, который зарегистрировал трудовой договор, и удостоверяются печатью этого органа.
Чи повинні проходити державну акредитацію фізичні особи — підприємці, які провадять індивідуальну медичну практику на підставі ліцензії МОЗ України?
Ні, приватно-практикуючі лікарі (особи, зареєстровані як фізичні особи — підприємці), які мають ліцензію МОЗ України та провадять індивідуальну медичну практику, не повинні проходити державну акредитацію. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я» від 15 липня 1997 р. № 765, таку акредитацію проходять медичні заклади, а не фізичні особи — підприємці.
Я главный врач небольшого частного медицинского центра. Бывают случаи, когда наши пациенты не хотят выполнять указания лечащего врача, постоянно опаздывают на прием к врачу, ведут себя грубо с администраторами. Как можно отказаться от таких пациентов и не иметь при этом юридических проблем?
Вступая в правоотношения с пациентами при оказании платных медицинских услуг необходимо помнить, что пациент имеет много прав и мало обязанностей. Большинство таких прав установлено действующим законодательством, а некоторые можно дополнительно закрепить с помощью гражданско-правового договора в письменной форме. В соответствии со статьей 34 Закона Украины «Основы законодательства Украины о здравоохранении» врач имеет право отказаться от дальнейшего ведения пациента, если ...
Вступая в правоотношения с пациентами при оказании платных медицинских услуг необходимо помнить, что пациент имеет много прав и мало обязанностей. Большинство таких прав установлено действующим законодательством, а некоторые можно дополнительно закрепить с помощью гражданско-правового договора в письменной форме. В соответствии со статьей 34 Закона Украины «Основы законодательства Украины о здравоохранении» врач имеет право отказаться от дальнейшего ведения пациента, если последний не выполняет медицинских предписаний или правил внутреннего расписания учреждения здравоохранения, при условии, что это отказ не будет угрожать жизни пациента и здоровью населения. Но прежде чем воспользоваться любым из этих двух оснований, Вам необходимо собрать доказательства, что пациент действительно нарушал Правила внутреннего распорядка медучреждения или не выполнял предписания лечащего врача. Обратите внимание, что в Законе указаны именно предписания (т.е. написанные указания), а не устные рекомендации или советы. Правила внутреннего распорядка медучреждения должны быть утверждены отдельным приказом по предприятию (организации), которое основало медучреждение. Факт нарушения (неприход на прием, нахождение в состоянии опьянения, оскорбление персонала) можно зафиксировать в актах, которые подписывают свидетели (2 человека). Кроме того, о грубости пациента при общении с администратором могут свидетельствовать докладная (служебная) записка администратора, поданная на имя руководителя медучреждения. Досрочное прекращение отношений с пациентами часто происходит при нарушении им условий договора об оказании медицинских услуг. И в этом случаи рекомендуется составить акт о нарушении условий договора и уведомить пациента письменно (заказным письмом с уведомлением) о досрочном расторжении договорных отношений.
