Медичний кодекс України

Спеціалісти нашого Центру вже досить давно (з кінця 2006 року) працюють над проектом Медичного кодексу України, який повинен заповнити правовий вакуум в системі охорони здоров'я України.

Як відомо, чинне законодавство України у сфері охорони здоров'я характеризується значною нестабільністю і декларативністю. Не один десяток нормативних актів, що мають явно позавідомчий характер, навіть не зареєстрований в Мін'юсті України. Прийняті ще на початку 90-х років минулого століття нормативні акти вже давно не відповідають реаліям сьогодення, а постійні їх зміни і доповнення кардинально не поліпшать цей своєрідний «тришкин капкан». Такий стан речей знижує ефективність правового регулювання і перешкоджає правозастосовній діяльності в даній сфері діяльності.

Ще в 1995 році, було висловлено думку про необхідність розробити єдиний кодифікований акт – Медичний Кодекс. Проте із-за вкрай скептичного відношення до галузі медичного права юристів «старої школи», дана ідея тривалий період залишалася в «підвішеному стані». Було потрібне фундаментальне теоретичне обґрунтування концепції Кодексу, а найголовніше – найважливіших інститутів і понять сфери самого медичного права. Ігнорування вирішення теоретичної проблеми привело до того, що всі розроблені проекти Медичного кодексу так і не отримали підтримки законодавців і юристів.

Врахувавши помилки попередників та вибравши слушний момент для реалізації даної ідеї, фахівці ЮК "Центр медичного та фармацевтичного права" готові запропонувати абсолютно новий нормативний продукт, який дозволить:

• об'єднати основні норми, які регулюють весь комплекс правовідносин у сфері медичного обслуговування населення;
• розкрити зміст конституційного права на медичну допомогу;
• закріпити єдині принципи правового регулювання даних відносин, визначити суб'єктів, їх компетенцію по питаннях правового регулювання вказаних правовідносин;
• обмежити законодавчу базу, а також визначити ієрархію та співвідношення нормативних актів; систему зв'язків з іншими галузями права, законодавства, дію, а також сферу застосування міжнародних норм;
• сформувати структуру органів державного управління охороною здоров'я, і процедуру оскарження їх дій;
• визначити джерела, механізм фінансування сфери охорони здоров'я;
• встановити правові режими окремих видів медичної діяльності;
• визначити механізм юридичної відповідальності за спричинення шкоди життю, або здоров'ю у зв'язку з проведенням медичних втручань, та інше.

На нашу думку, Медичний кодекс обов'язково повинен містити порядок і процедуру розгляду конфліктних ситуацій з пацієнтами, незалежну експертизу якості медичної допомоги і послуг, можливість компенсації заподіяного збитку в досудовому порядку, тарифи такої компенсації. Важливим також є чітке закріплення порядку отримання інформованої добровільної згоди пацієнта, форму її закріплення.

Всі розділи Медичного кодексу повинні бути узгоджені, та повністю відповідати іншим галузям права, законодавчим актам.

Розробниками будули враховані перспективні норми законодавства низки зарубіжних країн, зокрема Швеції (доктрина «відкритої рани», повноваження Страхового консорціуму та інше), Великобританії (спеціалізоване судочинство, тарифна система відшкодування збитку здоров'ю), Австралії (інститут відносної відповідальності), Угорщини (черговість і повноваження законних представників пацієнта), Франції (форми фіксації інформованої згоди пацієнта), Німеччини (протокол інформування) і деяких інших. Створення кодексу було дуже важким та відподальним  завданням. 

Запрошуємо однодумців ознайомитися та прокоментувати підготовлений нами проект.