Вы можете задать свои вопросы нашим экспертам. Каждую пятницу все полученные от Вас вопросы передаются нашим экспертам (по направлениям), которые готовят ответ от 7 до 30 рабочих дней. Подготовленные ответы на вопросы посетителей сайта отправляются им по электронной почте. Отдельные ответы могут быть размещены в нашем журнале «МЕДИЦИНСКАЯ ПРАКТИКА: организационные и правовые аспекты».
Центр Медицинского Права оставляет за собой право не отвечать на любые из поставленных вопросов.
В данном разделе публикуют только вопросы и ответы, которые выбраны администратором сайта. Предпочтение будет отдано вопросам, которые не касаются «частных проблем».
ВАЖНО! Убедительная просьба: указывать контактные данные (телефон и адрес электронной почты).
Задать вопрос:
Ответы на некоторые Ваши вопросы:
Сейчас такой ажиотаж с регистрацией баз персональных данных, что как то не хочется терять время в километровым очередям. Решили на предприятии подать документы уже после новогодних праздников. Какая ответственность может ожидать тех, кто не получит до 1 января 2012 года свидетельство о регистрации базы персональных данных?
В Законе Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усиления ответственности за нарушение законодательства о защите персональных данных» от 2 июня 2011 г. № 3454-VI предусмотрен целый ряд санкций административной и уголовной ответственности, которые касаются нарушителей Закона Украины «О защите персональных данных». Причем эти санкции ...
В Законе Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усиления ответственности за нарушение законодательства о защите персональных данных» от 2 июня 2011 г. № 3454-VI предусмотрен целый ряд санкций административной и уголовной ответственности, которые касаются нарушителей Закона Украины «О защите персональных данных». Причем эти санкции указаны в статьях Кодекса Украины об административной ответственности (188-39 и 188-40 КоАП), а также в ст. 182 Уголовного кодекса Украины (далее — УК) и касаются не только получения свидетельства о регистрации баз персональных данных.
Относительно отсутствия свидетельства о государственной регистрации баз персональных данных. В соответствии с ч. 4 ст. 188-39 КоАП уклонение от государственной регистрации базы персональных данных влечет за собой наложение штрафа на граждан в размере от 300 до 500 нмдг (от 5100 до 8500 грн) и на должностных лиц, граждан-субъектов предпринимательской деятельности – от 500 до 1000 нмдг (от 8500 до 17 000 грн.).
Які штрафні санкції може накласти СЕС у випадку відсутності паспортів вентиляції у приміщеннях медичного і не медичного призначення?
Стаття 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" передбачає адміністративну (штраф у розмірі до 25 нмдг, що накладається на посадових осіб) і фінансову відповідальність (штраф у розмірі до 100 % реалізованої продукції, що накладається на суб'єктів підприємництва);
Також можуть бути застосовані адміністративно-запобіжні заходи:
обмежена, тимчасово заборонена або припинена ...
Стаття 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" передбачає адміністративну (штраф у розмірі до 25 нмдг, що накладається на посадових осіб) і фінансову відповідальність (штраф у розмірі до 100 % реалізованої продукції, що накладається на суб'єктів підприємництва);
Також можуть бути застосовані адміністративно-запобіжні заходи:
обмежена, тимчасово заборонена або припинена діяльність підприємств, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм (п. "а" ч. 1 ст. 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 р. N 4004-XII);
тимчасово заборонено виробництво, заборонено використання і реалізацію хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей (п. "в" ч. 1 ст. 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 р. N 4004-XII);
В яких кабінетах стоматологічних закладів має бути а) припливна вентиляція; б) припливно-витяжна вентиляція; і яка вентиляція повинна бути у приміщеннях не медичного призначення і чи має бути взагалі?
Відповідно до ДБН припливно-витяжна вентиляція обов'язкова в таких приміщеннях:
Процедурні для рентгенівських знімків зубів, кімнати керування рентгенівських кабінетів та радіологічних відділень, фотолабораторія;Стерилізаційні при операційних септичних та асептичних відділень;Приміщення стерилізаційних автоклавних центральних стерилізаційнихМалі операційніМаніпуляційні
Відповідно до ДБН припливно-витяжна вентиляція обов'язкова в таких приміщеннях:
Процедурні для рентгенівських знімків зубів, кімнати керування рентгенівських кабінетів та радіологічних відділень, фотолабораторія;
Стерилізаційні при операційних септичних та асептичних відділень;
Приміщення стерилізаційних автоклавних центральних стерилізаційних
Малі операційні
Маніпуляційні
Реєстратури, довідкові, вестибюлі, гардеробні, буфетні дозволяється використовувати з природною вентиляцією, за умови якщо коефіцієнт кратності витяжкипри природному повітрообміні дорівнює 1, а для кабінетів лікарів - 1.5.
Використання суто приливної вентиляції ДБН не передбачають.
В яких випадках СЕС чи інші установи мають право відсторонити від роботи працівників без щеплення АДС-М та проти вірусного гепатиту В?
Відповідно до ст. 46КЗпП допускається можливість відсторонення працівників від роботи у випадках, передбачених законодавством. Слід зауважити, що сааме власник або уповноважений орган видають наказ про відсторонення від роботи. В п. 2.1 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності що затверджена Наказом МОЗ від 14 квітня 1995 р. N 66 (далі - Інструкція) зазначається, що відсторонення (у тому ...
Відповідно до ст. 46КЗпП допускається можливість відсторонення працівників від роботи у випадках, передбачених законодавством. Слід зауважити, що сааме власник або уповноважений орган видають наказ про відсторонення від роботи. В п. 2.1 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності що затверджена Наказом МОЗ від 14 квітня 1995 р. N 66 (далі - Інструкція) зазначається, що відсторонення (у тому числі осіб, які не пройшли обов'язкові щеплення) від роботи проводиться на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.
Відповідно до ст. 7 та ст. 42 Закону "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" на підприємства, установи, організації покладено обов'язок за поданням відповідних службових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби усувати від роботи осіб, які ухиляються від обов'язкового щеплення проти інфекції. Відповідно до Інструкції подання - це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов'язує власників підприємств, установ, організацій (надалі - підприємств) або уповноважений ним орган (посадову особу) у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.
Подання має складатися у двох примірниках, один з яких направляється власнику або уповноваженому ним органу (посадовій особі), що зобов'язана забезпечити його виконання, а другий - зберігається у посадової особи, яка внесла подання.
В ньому обов'язково вказують:
місце, дату внесення;
відомості про посадову особу, яка вносить подання;
відомості про осіб, щодо яких вноситься подання;
нормативний акт, який передбачає правочинність внесення подання;
конкретну дію, яку власник підприємства або уповноважений ним орган (посадова особа) повинен здійснити;
термін виконання подання;
термін, на який відсторонюється особа, або умови, до виконання яких допуск до роботи особи заборонений;
попередження про відповідальність за порушення санітарного законодавства.
Якщо відсторонення від роботи при цьому обумовлене виною чи бездіяльністю працівника, час відсторонення оплаті не підлягає згідно частини четвертої ст. 113 Кзпп.
Чи має право директор прийняти на роботу медичного чи не медичного працівника без наявного щеплення АДС-М та вірусного гепатиту В?
Відповідно статті 25. КЗПП у працівника, що приймається на роботу забороняється вимагати документи, подання яких не передбачено законодавством, а отже підстав вимагати документи, що посвідчують проведення щеплення, немає. Однак саме керівник закладу охорони здоров’я є відповідальним за забезпечення проведення щеплень медичним працівникам.
Чи є обов’язковим щеплення проти вірусного гепатиту В для медичних працівників?
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 3 лютого 2006 року N 48 , розділ 3. «Щеплення, які проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показами» , примітка 12, щеплення від гепатиту В проводиться медичним працівникам, студентам середніх та вищих навчальних учбових закладів, які ...
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 3 лютого 2006 року N 48 , розділ 3. «Щеплення, які проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показами» , примітка 12, щеплення від гепатиту В проводиться медичним працівникам, студентам середніх та вищих навчальних учбових закладів, які професійно мають контакт з кров'ю, її препаратами та здійснюють парентеральні маніпуляції. Крім того, в п. 2.5. Постанови головного державного санітарного лікаря України «Про заходи щодо профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій» від 1 вересня 2004 року N 26 наказується забезпечити щеплення медичного персоналу проти гепатиту B, грипу, дифтерії, правця.
Чи є обов’язковим щеплення АДС-М для всіх працівників медичного закладу?
Перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов'язковими, встановлено ст. 12 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб". Подібний перелік приводиться й в ст. 27 Закону "Про санітарне та епідемічне благополуччя населення". У тій частині, в якій між цими переліками існують суперечності, переважному застосуванню підлягає той з названих законів, який встановлює інфекційні хвороби, проти яких проводяться щеплення, не передбачені іншим законом. ...
Перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов'язковими, встановлено ст. 12 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб". Подібний перелік приводиться й в ст. 27 Закону "Про санітарне та епідемічне благополуччя населення". У тій частині, в якій між цими переліками існують суперечності, переважному застосуванню підлягає той з названих законів, який встановлює інфекційні хвороби, проти яких проводяться щеплення, не передбачені іншим законом. Визначення безпосередньо законом згаданого переліку з урахуванням надання в ст.7 Закону "Про санітарне та епідемічне благополуччя населення" Міністерству охорони здоров'я повноваження встановлювати такий перелік означає, що це Міністерство вправі доповнювати перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов'язковими. Постановою головного державного санітарного лікаря України «Про заходи щодо профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій» від 1 вересня 2004 року N 26. (пункт 2.5). наказується забезпечити щеплення медичного персоналу проти гепатиту B, грипу, дифтерії, правця.
Понад два місяці тому у нашому медичному закладі відбулася перевірка дотримання ліцензійних умов з медичної практики, яку проводила комісія МОЗ України. Під час перевірки комісією виявлено порушення, через які у МОЗ України було прийнято рішення про анулювання нашої ліцензії. Ми оскаржили це рішення протягом 30 днів до Експертно-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань регуляторної діяльності та підприємництва. З цього комітету нам надійшов лист про те, що нашу скаргу прийнято, але дати її розгляду нам не повідомили. Чи можемо ми до розгляду скарги продовжувати провадити медичну практику? З податкової інспекції нам подзвонили та повідомили, що їм надійшов лист з МОЗ України про те, що нашу ліцензію анульовано і ми повинні припинити надавати медичні послуги. Чи можливе застосування до нашого підприємства санкцій за роботу під час розгляду апеляційної скарги?
Відповідно до статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775 - ІІІ від 1 червня 2000 р (із змінами та доповненнями), рішення про анулювання ліцензії набуває чинності протягом 30-ти днів з дати його прийняття, але якщо протягом цього часу його було оскаржено ліцензіатом до Експертно-апеляційної ради, то дія рішення призупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. Аналогічне ...
Відповідно до статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775 - ІІІ від 1 червня 2000 р (із змінами та доповненнями), рішення про анулювання ліцензії набуває чинності протягом 30-ти днів з дати його прийняття, але якщо протягом цього часу його було оскаржено ліцензіатом до Експертно-апеляційної ради, то дія рішення призупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. Аналогічне положення передбачено й пунктом 7.2 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров’я, що ліцензуються, який був затверджений спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства охорони здоров’я України від 18 вересня 2002 р. № 103/346 (зареєстровано у Мін’юсті України 09.10.2002 за № 820/7108). Тобто Ваш медичний заклад може продовжувати надавати медичні послуги до самого моменту розгляду Вашої скарги без хвилювання щодо застосування за це санкцій. З адвокатської практики нам відомі випадки, коли місцеві підрозділи Державної податкової адміністрації після отримання копії рішення МОЗ України про анулювання ліцензії намагалися призупинити медичну діяльність суб’єктів господарювання. Однак такі дії не відповідають чинному законодавству України, поки розпорядчий акт Органа ліцензування (у цьому випадку — МОЗ України) не дію набрав чинності.
Каковы особенности ведения трудовых книжек наемных работников, которые работают у физических лиц — предпринимателей, занимающихся медицинской практикой?
Порядок ведения трудовых книжек работников, которые работают у физических лиц — предпринимателей, определен пунктом 2.20-1 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной совместным приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины и Министерства социальной защиты населения Украины от 29 июля 1993 г. № 58. В соответствии с указанным приказом трудовые книжки работников, которые работают на условиях трудового договора у физических лиц — ...
Порядок ведения трудовых книжек работников, которые работают у физических лиц — предпринимателей, определен пунктом 2.20-1 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной совместным приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины и Министерства социальной защиты населения Украины от 29 июля 1993 г. № 58. В соответствии с указанным приказом трудовые книжки работников, которые работают на условиях трудового договора у физических лиц — предпринимателей без создания юридического лица, использующих наемный труд, связанный с предоставлением услуг, хранятся у работников. Исходя из практического опыта физическим лицам — предпринимателям при принятии на работу квалифицированных специалистов (медицинских и других) рекомендуется делать копии образовательных, квалификационных документов, а также трудовых книжек новых работников. Это необходимо для контроля, а также для подтверждения при проверках соответствия образовательно-квалификационных требованиям и стажа работы по специальности. Также следует обратить внимание, что физические лица — предприниматели делают записи в трудовых книжках работников о приеме на работу и увольнении с работы в соответствии с заключенными с работниками письменными трудовыми договорами, зарегистрированными в установленном порядке в государственной службе занятости. Записи, внесенные физическим лицом — предпринимателем в трудовые книжки работников, подтверждаются подписью должностного лица органа государственной службы занятости, который зарегистрировал трудовой договор, и удостоверяются печатью этого органа.
Чи повинні проходити державну акредитацію фізичні особи — підприємці, які провадять індивідуальну медичну практику на підставі ліцензії МОЗ України?
Ні, приватно-практикуючі лікарі (особи, зареєстровані як фізичні особи — підприємці), які мають ліцензію МОЗ України та провадять індивідуальну медичну практику, не повинні проходити державну акредитацію. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я» від 15 липня 1997 р. № 765, таку акредитацію проходять медичні заклади, а не фізичні особи — підприємці.
